Медицина болю http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn <p style="background-color: transparent; box-sizing: border-box; color: #222222; font-family: Verdana,Geneva,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: 400; letter-spacing: normal; line-height: 24px; margin-bottom: 24px; margin-top: 0px; orphans: 2; text-align: left; text-decoration: none; text-indent: 0px; text-transform: none; -webkit-text-stroke-width: 0px; white-space: normal; word-spacing: 0px; word-wrap: break-word;">Світ медицини знаходиться постійно в динаміці. Підходи до лікування, нові препарати змінюються дуже швидко. Встежити за всіма змінами в медичному світі практично не можливо. Але в наших силах тримати вас в курсі подій тих нововведень, подій, заходів, які мають відношення до больового синдрому і всьому що належить до нього. Підписка на друковане видання Pain Medicine (Медицина болю) і відвідування нашого сайту дозволять вам не пропустити важливу інформацію.</p> <p style="background-color: transparent; box-sizing: border-box; color: #222222; font-family: Verdana,Geneva,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: 400; letter-spacing: normal; line-height: 24px; margin-bottom: 24px; margin-top: 0px; orphans: 2; text-align: left; text-decoration: none; text-indent: 0px; text-transform: none; -webkit-text-stroke-width: 0px; white-space: normal; word-spacing: 0px; word-wrap: break-word;">Pain Medicine (Медицина болю) є науково-практичним періодичним виданням&nbsp; для медичних працівників. Основною висвітлюваною проблематикою є біль, але не єдиною, оскільки в медицині не буває ситуацій, коли якесь явище є строго ізольованим. Підписуйтесь на друковане видання та слідкуйте за оновленнями на сайті щоб не пропустити важливу і корисну інформацію.</p> <h2>Тематичні інтереси журналу</h2> <ul> <li class="show">Фундаментальні аспекти болю (клінічна фізіологія, патофізіологія, фармакологія).</li> <li class="show">Прикладні аспекти болю (епідеміологія, оцінка болю, інноваційні методики діагностики та лікування, клінічна фармакологія).</li> <li class="show">Клінічні аспекти болю (гострий біль, хронічний біль, періопераційний біль, постампутаційний біль, нейропатичний біль, дисфункціональний біль).</li> <li class="show">Клініко-анатомічний підхід до болю (головний біль, орофаціальний біль, біль у шиї і спині, зубний біль, кістково-м’язовий біль, міофасціальний біль, фіброміалгія, вісцеральний біль, тазовий біль, кардіалгія тощо).</li> <li class="show">Інтердисциплінарний підхід до болю (в анестезіології, в хірургії, в педіатрії, неврології, вертебрології, в клініці внутрішніх хвороб, онкології, ревматології, геронтології, гастроентерології, травматології та ортопедії, оториноларингології, стоматології, в акушерстві, гінекології та урології, в паліативній та хоспісній медицині).</li> <li class="show">Лікування та реабілітація пацієнтів, що страждають від болю (фармакотерапія, фізична реабілітація, медична реабілітація, альтернативні методи лікування, засоби психологічного та психотерапевтичного впливу, інвазивні методи усунення болю, організація протибольової допомоги).</li> <li class="show">Окремі клінічні випадки та їх клінічний розбір.</li> </ul> <p>&nbsp;</p> ГО “Мультидисциплінарна академія медицини болю” (МАМБ) uk-UA Медицина болю 2414-3812 Теорії болю: до Декарта і після нейроматрикса: яка їхня роль в розвитку майбутніх парадигм? http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/81 <p><span style="background-color: #ffffff;">Стаття є синтезом літератури щодо античних, середньовічних і сучасних теорій болю. Якщо коротко, описано найважливіші теорії ноцицепції та болю. У хронологічному порядку представлено відкриття фізіології, анатомії, гістології та інших методів діагностики болю. Обговорюється роль теорій минулих століть і їх впливу на розробку нових. Було сформульовано гіпотезу щодо розвитку теорії нейроматриксу, враховуючи появу нових даних про вплив людської мікробіоти на появу і перцепцію болю або інших супутніх патологій із психологічним або больовим компонентом. </span></p> Iana Burmistr ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 6 12 Поперековий спінальний стеноз: клініка, діагностика і лікування (метааналіз літературних даних) http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/83 <p><span style="background-color: #ffffff;">Поперековий спінальний стеноз – захворювання, при якому дегенеративно змінені диски, жовта зв’язка, фасеткові суглоби, старіючи, призводять до звуження простору навколо нейросудинних структур хребта. У даній статті представлено метааналіз літературних даних з епідеміології, причин, патогенезу, діагностики та різних видів лікування поперекового спінального стенозу. </span></p> Ia. V. Fishchenko L. D. Kravchuk O. A. Perepechay ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 18 32 Комплексний підхід до лікування синдрому зап’ясткового каналу, з використанням методів мануальної терапії http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/84 <p><span style="background-color: #ffffff;">&nbsp;Досліджено 42 людини з встановленим діагнозом синдрому зап’ясткового каналу. Встановлено, що в комплексному лікуванні синдрому зап’ясткового каналу доцільно, поряд зі стандартною медикаментозною терапією у вигляді препаратів альфа-ліпоєвої кислоти й пентоксифіліну, застосовувати мобілізаційні та тракційні техніки зап’ястя, ліктьового суглоба, а також постізометричну релаксацію дельтоподібного, надостьового, підостьового, малого та великого круглих, підлопаткового, малого грудного м’язів. </span></p> V. A. Yevdokymov O. V. Romaliyskaya ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 33 36 Нестабільність хребта у поперековому відділі та її неврологічні прояви http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/85 <p><span style="background-color: #ffffff;">&nbsp;Актуальність. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Представлені результати дослідження даних 57 хворих із нестабільністю поперекового відділу хребта з неврологічними порушеннями. Пацієнти з 2010 по 2014 рік перебували на стаціонарному лікуванні у відділі хірургії хребта Державної установи “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” (м. Київ). </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Мета дослідження. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Визначити особливості клінічних проявів та рентгенометричних критеріїв залежно від виду і ступеня нестабільності у поперековому відділі хребта. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Матеріали і методи. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Дослідження ґрунтується на аналізі обстеження 57 хворих з нестабільністю поперекового відділу хребта. Обстеження складалось зі збору анамнезу, огляду хворих, оглядової спондилографії у функціональному положенні у двох проекціях, функціональної спондилографії, МРТ та КТ-обстеження. Серед хворих переважали особи чоловічої статі. Із усіх обстежених було: 35 (61,4&nbsp; %) чоловіків та 22 (38,6 %) жінок. За даними обстеження хворих з’ясувалось, що нестабільність хребта переважно виявляють у найбільш праце здатному віці – 20–44 років (52,6 %) пацієнтів. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Результати та їх обговорення. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Нестабільність хребта – це клініко-рентгенологічні прояви патологічної рухливості суміжних хребців відносно один одного. Це призводить до порушення функції хребта і розташованих поблизу нього судин та нервів, внаслідок недостатності опорної системи хребтово-рухового сегмента (ХРС). Недостатність ХРС розвивається переважно при дегенеративно-дистрофічних ураженнях, які є наслідком гострих та хронічних перевантажень, під впливом мікротравм. При появах деформації хребта та хребцевого каналу розвиваються вторинні пошкодження спинного мозку та спинномозкових корінців. Виникаючі патологічні процеси можуть супроводжуватись неврологічними та ортопедичними порушеннями, які, у свою чергу, потребують хірургічної корекції. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Висновки. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Нестабільність у хребтово-рухових сегментах обумовлена особливостями структурних змін у міжхребцевих дисках, дуговідросткових суглобах та міжсуглобової частини дужки хребця. Клінічні прояви залежать від рівня локалізації та ступеня нестабільності хребта. При нестабільності хребта серед обстежених хворих на першому місці ураження спинномозкових корінців – 29 (50,9 %) хворих, на другому люмбаго – 19 (33,3&nbsp; %) хворих. Рентгенометричними критеріями нестабільності є: збільшення лінійного зміщення тіла хребця у сагітальній площині понад 4,5 мм, аксіальна ротація хребця у сегменті понад 40°.</span></p> A. M. Vitkovskyi ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 37 42 Мультимодальна періопераційна аналгезія при малоінвазивних втручаннях на грудній залозі http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/86 <p><span style="background-color: #ffffff;">У статті представлено дослідження використання парентеральних форм препаратів Інфулган та Налбуфін на базі обласного мамологічного центру та відділення анестезіології № 1 Клінічного онкологічного диспансеру, м. Дніпро. Нами було узагальнено досвід використання означених засобів у складі мультимодальної періопераційної аналгезії у 15 пацієнтів, яким виконувалася вакуумна аспіраційна біопсія грудної залози за допомогою установки “Mammotome HH”. Оцінювалася інтенсивність болю в післяопераційному періоді, необхідність у додатковому знеболюванні. Результати дослідження показали, що преемптивна мультимодальна аналгезія із застосуванням парацетамолу у формі розчину для інфузій та налбуфіну була ефективною та безпечною для періопераційного знеболювання при амбулаторних малоінвазивних діагностичних та лікувальних оперативних втручаннях на тканинах грудної залози. Таке знеболювання дозволяло зменшити дози використовуваних у післяопераційному періоді знеболюючих засобів, сприяло прискоренню повернення хворих до повноцінного життя після вакуумної аспіраційної біопсії грудних залоз. Наш досвід може бути рекомендований до застосування у боротьбі з больовим синдромом після малоінвазивних хірургічних втручань.</span></p> D. E. Korenyuk A. G. Tkachuk Yu. M. Terzi V. Ya. Lagunov A. G. Antonenko E. V. Kolokolnikova ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 43 46 Ефективність поєднання фізіотерапевтичних методів з місцевими формами нестероїдних протизапальних препаратів у комплексному лікуванні больового синдрому в ревматології http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/87 <p><span style="background-color: #ffffff;">Біль є найпоширенішим синдромом у ревматологічних хворих. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) широко використовуються в його лікуванні, але мають певні обмеження застосування, пов’язані з побічними ефектами. Перевагами поєднання місцевих форм препаратів з фізичними чинниками (електрофорез, іонофорез) є використання низьких доз лікарського засобу та зменшення часу, необхідного для досягнення терапевтичного ефекту, зниження ризику виникнення побічних реакцій, підвищення концентрації препарату у вогнищі запалення, пролонгована дія за рахунок створення депо препарату в тканинах. Одним із представників даної фармакологічної групи є кетопрофен гель (“Артрокол гель”). Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям кетопрофен легко проникає через шкіру та створює терапевтичну концентрацію в підлеглих тканинах. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Мета: </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Оцінити ефективність електрофонофорезу гелю кетопрофену (“Артрокол гель”) у лікуванні больового синдрому (БС) у ревматологічних хворих. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Матеріали та методи: </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Д</span><span style="background-color: #ffffff;">ослідження проведено на базі фізіотерапевтичного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова. Усі пацієнти отримували лікування згідно з уніфікованими клінічними протоколами і були розділені на основну групу (ОГ) та контрольну групу (КГ). Пацієнтам ОГ (98 хворих) проводили електрофонофорез гелю кетопрофену 1 раз на добу протягом тижня. У КГ (43 хворих) використовували кетопрофен гель без фізіотерапевтичних процедур. Щоденний контроль інтенсивності больового синдрому здійснювали за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) Хаскісона у спокої та під час руху. Через тиждень лікар і пацієнт оцінювали задоволеність результатами лікування за градацією: неефективно, недостатньо, задовільно, добре, відмінно. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Результати: </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">В обох групах спостерігалось стійке зниження інтенсивності больового синдрому. Показники ВАШ були нижчі в ОГ, починаючи з 3-ї доби лікування. Виявлена достовірна різниця між групами в інтенсивності больового синдрому у спокої (t = 4,71; p &lt; 0,001) та під час руху (t = 3,84; p &lt; 0,001) через тиждень. Задоволеність результатами лікування була вищою в ОГ. </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Висновки: </span></p> <p><span style="background-color: #ffffff;">Електрофонофорез потенціює аналгетичну дію гелю кетопрофену (“Артрокол гель”), зменшує потребу в пероральних НПЗП та покращує задоволеність результатами лікування, а отже, може бути рекомендований в комплексному лікуванні БС у ревматологічних хворих.</span></p> O. A. Kapeltsova O. V. Dolynna N. V. Shkolina O. V. Marchuk ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 49 55 Кінезіотейпування як один з методів у лікуванні синдрому поперекового болю http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/88 <p><span style="background-color: #ffffff;">&nbsp;Близько 80 % дорослого населення відчуває біль у спині в певний момент свого життя. Це найпоширеніша причина втрати працездатності на певному етапі життя, а також провідний фактор, зважаючи на який, працююче населення змушене пропускати робочі дні. Частота захворюваності на синдром поперекового болю в останні роки посилилася. Для прикладу, у 1990 році low back pain syndrome за даними організації, котра займається аналізом патологічних станів та хвороб, які призводять до смерті чи втрати працездатності в США, посідав 6 місце, а вже у 2010 році біль у спині піднявся на третє місце, поступаючись, причому, лише ішемічній хворобі серця та хронічному обструктивному захворюванню легень. Ми можемо лише уявити, наскільки поширеною та важливою проблемою для сучасного світу стала проблема болю в спині на сьогодні, адже тільки тепер лікарі всього світу починають формувати свої дослідження у єдиний якісний та корисний список рекомендацій, щоб нарешті розпочати ефективну боротьбу проти цієї медичної та соціальної проблеми. Кінезіотейпування (“kinesio” – рух, “tape” – стрічка) – ефективний метод лікування та профілактики м’язових та суглобових травм за допомогою наклеювання спеціальних еластичних стрічок – кінезіотейпів. У статті наведено характеристику методу кінезіотейпування та шляхи його використання для лікування синдрому поперекового болю. Матеріал розкриває історію виникнення та формування методу кінезіотейпування, фізіологічні властивості кінезіотейпа, а також способи використання клейких еластичних стрічок у повсякденній медичній практиці. Поряд з аналізом останніх досліджень стосовно вищезгаданого методу, ми додаємо 3 клінічних випадки з власної практики, котрі доводять ефективність кінезіотейпування при комплексному лікуванні поперекового болю. Після проведеного аналізу пацієнтів, з якими нам доводилося працювати, можна зробити висновок, що завдяки кінезіотейпуванню, яке використовується в комплексі з іншими фізіотерапевтичними методиками та вправами, відновлення пацієнта відбувається швидше, ніж у пацієнтів, яким не проводилися процедури кінезіотейпування. </span></p> D. V. Babelyuk Y. M. Polihas ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 56 66 Профілактика больового синдрому при користуванні знімними протезами http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/89 <p><span style="background-color: #ffffff;">&nbsp;Ортопедичне стоматологічне лікування може супроводжуватися болем різного характеру, порушенням чутливості та появою різноманітних парестезій (печіння, свербіж, поколювання, оніміння тощо). Зубні протези є подразником для тканин ротової порожнини, а саме: відзначається його надмірний тиск у певних ділянках протезного ложа. Загальновідомо, що велика кількість пацієнтів, які користуються знімними протезами, не можуть звикнути до них через виникнення больових відчуттів. В основу нашого дослідження поставлено мету удосконалення способу профілактики больового синдрому при використанні знімних протезів, при якому за рахунок внесення змін у спеціальну підготовку до протезування та засобу профілактики запальних явищ створюються умови для запобігання больовому синдрому та підвищення порога чутливості слизової оболонки протезного поля. За результатами дослідження встановлено, що застосування аурикулярної мікроголкотерапії, проведеної циклами тривалістю 7 днів, з інтервалом 5 днів, призводить до зниження больової чутливості слизової оболонки альвеолярних відростків та піднебіння до показників норми, що, у свою чергу, значно скорочує та полегшує період адаптації до повних знімних протезів. </span></p> M. Ya. Nidzelsky N. V. Tsvetkova V. M. Sokolovskaya ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 67 70 Ультразвукова навігація як єдиний спосіб ідентифікації плечового сплетення при судинній патології важкого ступеня http://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/82 <p><span style="background-color: #ffffff;">&nbsp;У статі наведено успішний досвід використання ультразвукової візуалізації нервів плечового сплетення задля виконання надключичної блокади плечового сплетення з додатковим блоком n. cutaneus brachii medialis та n. intercostobrachialis у пацієнта з вираженою судинною патологією та з відсутністю чутливості і рухів у кисті. Авторами детально описано дану методику. </span></p> R. P. Chaplinsky O. Yu. Perepelitsa E. E. Perepelitsa M. V. Levy A. V. Omelchenko-Seliukova ##submission.copyrightStatement## 2018-03-07 2018-03-07 3 1 13 17