Патофізіологія болю в етіопатогенезі пілонідальної хвороби у дітей

Автор(и)

  • V. S. Konoplitskiy Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
  • V. V. Pogoriliy Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
  • O. O. Fomin Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
  • S. D. Khimich Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
  • O. G. Yakimenko Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
  • D. V. Dmytriiev Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
  • S. V. Khimera Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
  • O.O. Olhomyak Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Анотація

Пілонідальна хвороба крижово-куприкової ділянки на сьогодні відноситься до розповсюджених захворювань серед дитячого контингенту та зустрічається у 5 % населення працездатного віку, що складає 15–25 % усіх хворих проктологічного стаціонару та відповідно 1–2 % пацієнтів хірургічного стаціонару. Дослідження проведені у 86 дітей з пілонідальною хворобою в період з 2007 по 2015 рр. Середній вік пацієнтів складав 15,6 ± 0,3 р. Хлопчиків було 53, дівчаток 33. Серед пацієнтів переважали мешканці міст, яких було 62; сільських жителів – 24. Оперативне лікування проведено у 67 дітей, серед них у 4 повторно, а 19 пацієнтів було проліковано консервативно на різних стадіях захворювання. З’ясовано, що вираженість больового синдрому при пілонідальній хворобі у дітей напряму залежить від стадії ускладненого перебігу епітеліального куприкового ходу. Найчастіше, у 32,35 % випадків, спостерігався гострий біль в ділянці міжсідничної складки з іррадіацією у 4,6 % в нижню частину спини, а у 2,43 % – в поперек. Дослідження патофізіологічних чинників виникнення та аналіз характеристики больового синдрому на різних етапах захворювання дозволить оптимізувати лікувальну стратегію пілонідальної хвороби у дітей.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Русак О. Б. Комплексное хирургическое лечение осложненных форм эпителиальных копчиковых ходов : автореф. ... канд. мед. наук : спец. 14.00.27 “Хирургия” / О. Б. Русак. – Тернополь, 2010. – 20 c.

Або Гали Мохаммад Суфьян Ассад. Пути оптимизации местного лечения острого нагноения эпителиального копчикового хода : автореф. ... канд. мед. наук : спец. 14.00.27 “Хирургия” / Або Гали Мохаммад Суфьян Ассад. – Харьков, 2005. – 20 c.

Цема Е. В. Рак пилонидальной кисты (обзор литературы) / Е. В. Цема // Онкологическая колопроктология. – 2012. – № 2. – С. 10–25.

Sunkara A. Intermammary pilonidal sinus / A. Sunkara, D. Wagh, S. Harode // Int. J. Trichology. – 2010. – № 2. – С. 116–118.

Дульцев Ю. В. Эпителиальный копчиковый ход / Ю. В. Дульцев, В. Л. Ривкин. – М. : Медицина, 1988. – 128 с.

Лурин И. А. Этиология и патогенез пилонидальной болезни (обзор литературы) / И. А. Лурин, Е. В. Цема // Колопроктология. – 2013. – № 3 (45). – С. 35–50.

Bascom J. Pilonidal disease: origin from follicles of hairs and results of follicle removal as treatment / J. Bascom // Surgery. – 1980. – № 5. – Р. 567–752.

Bascom J. Pilonidals: Distilled wisdom / J. Bascom // Societa Italiana di Chirurgia ColoRettale. – 2010. – № 25. – Р. 218–220.

Цема Є. В. Клініко-морфологічні аспекти етіопатогенезу пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки / Є. В. Цема, Ю. В. Діб рова // Патологія. – 2013. – № 3. – С. 61–65.

Богданов В. Л. Обоснование тактики хирургического лечения нагноившегося эпителиального копчикового хода на стадии абсцесса (клиническое, анатомическое и экспериментальное исследование): автореф. ... канд. мед. наук : спец. 14.00.27 “Хирургия” / В. Л. Богданов. – Ставрополь, 2011. – 22 c.

Завантаження

Опубліковано

2017-03-01

Номер

Розділ

Оригінальна стаття

Як цитувати

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають