До питань феномену “болю”. Формулювання дефініції “біль” на основі системного підходу.
Ключові слова:
явище “біль, феномен “біль”, види болю, больові синдроми, патогенез болю, теорія болю, системний підхід, система, людський організм, структурно-функціональна організація, функціональна система, дефініція “біль”Анотація
У статті висвітлено актуальність проблеми явища “болю”, представлено, які розрізняють види болю та які п’ять основних компонентів виділяють у загальній їх структурі. Проведено аналіз висвітлення у літературних джерелах больових синдромів залежно від природи їх патогенезу (ноцигенний, нейрогенний, психогенний). Надано уявлення про сприйняття болю, про патогенез нейрогенного болю і болю при запаленні, про найпоширеніші теорії болю (теорію інтенсивності, теорію розподілу імпульсів (так звана “теорія вхідних воріт”, або “ворітна теорія”), теорію специфічності, генну теорію). Автори даної статті не ставили собі за мету подати вищевикладене як повний системний аналіз уявлень про феномен болю, а лише продемонструвати його багатозначність, складність, актуальність і медико-соціальну значущість. Проблема формулювання дефініції “біль” вирішувалася на основі системного підходу. Тому в статті подано уявлення про людський організм як систему, про його структурно-функціональну організацію та її елементи (функціональні системи). Згідно з цим уявленням сформована дефініція “болю”. Біль – це актуалізований психоневрологічними механізмами прояв (симптом) системної реакції або певного стану структурно-функціональної організації людського організму, що детермінуються чи були детерміновані потенційною загрозою або фактом ураження тканин.
Завантажити
Посилання
Мамчур В. Й., Хом’як О. В. Депресія та біль: деякі питання коморбідності та лікування (огляд)// Морфологія, 2011. – Т. V, № 3. – С. 24–34.
Голубєв В. Л, Данилов А. Б., Вейн А. М. Психосоціальні чинники, гендер і біль// Журнал неврології і психіатрії, 2004. – Т. 104 (11). – С. 70–73.
Вознесенская Т. Г. Хроническая боль и депрессия// Фарматека, 2008. – № 6 (160).
Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закл. : Ф50/ В. Г. Шевчук, В. М. Мороз, С. М. Бєлан та ін.: за редакцією В. Г. Шевчука. – Вид. 2, випр. і доп. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 448 с. (С. 196).
Решетняк В. К., Кукушкин М. Л. Боль: физиологические и патофизиологические аспекты. В кн: Актуальные проблемы патофизиологии (избранные лекции). Под ред. Б. Б. Мороза. – М. : Медицина, 2001. С. 354–389.
Кукушкин М.Л., Решетняк В. К. Дизрегуляционные механизмы патологической боли. В кн: Дизрегуляционная патология (под ред. Г. Н. Крыжановского). – М. : Медицина, 2002. – С. 616–634.
Вальдман А. В., Игнатов Ю. Д. Центральные механизмы боли. – Л. : Наука, 1976. – 191 с.
Решетняк В. К. Нейрофизиологические основы боли и рефлекторного обезболивания. – Итоги науки и техники. ВИНИТИ. Физиол. человека и животных, 1985. – Т. 29, с. 39–103.
Патофізіологія: підручник в 2т. – Т. 2. Патофізіологія органів і систем/ О. В. Атаман. – Вінниця : Нова Книга, 2016. – 448 с.
Данилов А. Б. Типы и патофизиологические механизмы боли – значение для клинической практики// Manage pain, январь 2014б. – № 1. – С. 4–8.
Баринов А. Н. Лечение нейропатических болевых синдромов// Укр. мед. часопис, 2007. – № 2 (58). – С. 91–96.
Лысенко Г. И., Ткаченко В. И. Проблема боли в общеврачебной практике: Уч.-метод. пособие для семейных врачей. – К. : Медкнига, 2007. – 196 с.
Данилов А.Б., Давыдов О. С. Нейропатическая боль. – Москва : Боргес, 2007. – 198 с. 14. Маньковський Б. М. Симптоматичне лікування больового синдрому при діабетичній нейропатії// Укр. мед. газета, 2006. – № 10. – С. 15.
Маньковський Б. М., Жердьова Н. М., Пхакадзе О. Г., Бабина Г. В., Юзвенко Т. Ю. Терапія діабетичної полінейропатії за допомогою тіогами// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2003. – №5. – С. 50–53.
Мелзак Р. Загадка боли. Пер. с англ. М. : Медицина, 1981. – 231 с.
Решетняк В.К., Кукушкин М. Л. Возрастные и половые различия восприятия боли// Клиническая геронтология, 2003, Т 9, № 6. – С. 34 – 38.
Wall P.D., Melzack R. (Eds) Textbook of pain, 3rd ed., Churchill Livingstone, Edinbugh, 1994.
Решетняк В. К. Нейрофизиологические основы боли и рефлекторного обезболивания. Итоги науки и техники. ВИНИТИ. Физиол. человека и животных, 1985. – № 29. – С. 39–103.
Калюжный Л. В. Физиологические механизмы регуляции болевой чувствительности. – М. : Медицина, 1984. – 215 с.
Guide to pain-management in low-resours settings. Edited by Andreas Kopf and Nilesh B. Patel. International association for the study of pain: Seatl, 2010. – 390 p.
Филатова Е. Г., Вейн А. М. Фармакология боли// Русский медицинский журнал, 1999. – № 9. – С. 410–418.
Wilcax G. L. IASP Refresher Courses on Pain Management, 1999. – Р. 573–591.
Coderre T.J., Katz J., Vaccarino A.L., Melzack R. Contribution of central neuroplasticity to pathological pain: review of clinical and experimental evidence. Pain, 1993, № 52. – Р. 259–285.Кукушкин М. Л. Графова В.Н., Смирнова В.И. и др. Роль оксида азота в механизмах развития болевого синдрома// Анестезиол. и реаниматол., 2002. – № 4. – С. 4–6.
Шуматов В. Б., Шуматова Т. А., Балашова Т. В. Влияние эпидуральной анальгезии морфином на NO-образующую активность ноцицептивных нейронов спинальных ганглиев и спинного мозга// Анестезиол. и реаниматол., 2002. – № 4. – С. 6–8.
Словарь иностранных слов и выражений //Авт.-сост. Е. С. Зенович.- М. : Агентство КРПА, “Олимп”: Издательство АСТ, 2002. – 778 с.
Словарь иностранных слов. – 13-е изд., стереотип. – М. : С. 48. – Рус. яз., 1986. – 608 с.
Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. – М., 1997.
Encyclopedia Britannica. Multimedia, 1997.
Физиология. Основы и функциональные системы : Ф50 Курс лекций /Под ред. К. В. Судакова. – М. : Медицина, 2000. – 784 с.
Марютина Т. М., Кондакова И. М. Психофизиология : Учебник для вузов. – Москва : МГППУ, 2004.
Побережный В. И. Теоретические основы создания коррекционно-стабилизационной медицины и метода структурно-функциональной диагностики по биоэлектрическим потенциалам биологически активных точек. //Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини : збірник наукових праць. Випуск № 12. – Київ, 2002. – С. 242–248.
Функциональные системы организма. Руководство// Под ред. К. В. Судакова – М. : Медицина, 1987. – 432 с.
Основы физиологии функциональных систем// Под ред. К. В. Судакова. – М. : Медицина, 1983. – 272 с.
Сент-Дьерди А., (Szent-Gyorgyi A.) Введение в субмолекулярную биологию. – М., 1964. – С. 22.
Юнг Карл Густав. Собрание сочинений в 19 томах. Феномен духа в искусстве и науке. Перевод с немецкого. – М. : Ренессанс, 1992. – Т. 15. – 320 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Зазначення Авторства 4.0 Міжнародна
