Поєднання різних шляхів уведення хондропротекторних препаратів у лікуванні хворих на остеоартрит колінних суглобів І–ІІ рентгенологічних стадій

  • І В Баранова National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya
  • А Ф Гуменюк National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya

Abstract

Актуальність. Остеоартрит (ОА) відносить-ся до найбільш розповсюдженої патології суглобів, що охоплює близько 15 % населення планети. Згідно з Європейськими рекомендаціями (ESCEO, 2014, 2017), застосування препаратів хондропротекторної дії є перспективним напрямком лікування гонартриту. Дослідження останніх років неодноразово підтвердили симптомомодифікуючу та структурно-модифікуючу дію хондропротекторів, продемонстрували високу безпечність їх призначення при загостренні захворювання й на етапі реабілітації (Cochrane Database of Systematic Reviews, 2015; J. Martel-Pelletier et al., 2015; Raynauld J. P. et al., 2016).

Мета. порівняти ефективність різних шляхів уведення хондропротекторних препаратів у хворих на гонартрит І–ІІ рентгенологічної стадії.

Матеріали та методи. Протягом 2015–2017 рр. під спостереженням перебувало 57 хворих (20 чоловіків та 37 жінок у віці 56 ± 2,3 року) з гонартритом І–ІІ стадії за Н. Kellgren, J. S. Lawrence і тривалістю захворювання від 2 до 8 років. Усі хворі отримували парентеральне (в/м) введення хондроїтину сульфату 200 мг/2 мл No 25 через день. Пацієнти були рандомізовані на 2 групи. В основній групі додатково щоденно проводили процедури електрофорезу з 5 % хондроксид-гелем в імпульсному рухомому режимі, потужністю 0,6–0,8 Вт/см2, No 15. Курси базисної парентеральної терапії хондроїтину сульфату та фізіотерапію повторювали двічі на рік про-тягом двох років. Методи обстеження хворих включали рентгенологічне та ультразвукове дослідження колінних суглобів, 100-бальну шкалу Лісхольма та опитувальник EQ-5D.

Отримані результати. Проведене лікування позитивно вплинуло на якість життя в обох групах згідно з опитувальником EQ-5D. Однак пацієнти основної групи достовірно вирізнялись покращенням функціональної здатності колінних суглобів за шкалою Лісхольма та відсутністю загострень захворювання. Через 2 роки спостереження у 87 % пацієнтів основної групи та у 58 % пацієнтів 2 групи не зафіксовано негативної УЗД-динаміки по звуженню міжсуглобової щілини (p < 0,05).

Перспективи подальших досліджень. Планується продовження зазначених курсів лікування у сформованих групах до 6 років з верифікацією подальшого терапевтичного ефекту із залученням інструментальних методів (УЗД та МРТ суглобів) і за допомогою опитувальників.

Висновки. Тривалі курси хондропротекторної терапії, що проводились парентерально в поєднанні з електрофорезом, мають переваги перед ізольованими системними курсами введення препаратів і здатні покращувати метаболічні процеси в суглобах, відновлювати їх функціональний стан та профілактувати загострення у пацієнтів з початковими стадіями ОА.

Downloads

Download data is not yet available.
Published
2018-10-16
How to Cite
1.
Баранова ІВ, Гуменюк АФ. Поєднання різних шляхів уведення хондропротекторних препаратів у лікуванні хворих на остеоартрит колінних суглобів І–ІІ рентгенологічних стадій. PMJUA [Internet]. 16Oct.2018 [cited 14Nov.2018];3(2/1):9-. Available from: https://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/107
Section
Conference abstract

Most read articles by the same author(s)