Прикладное значение формализации дефиниции “боль” на основе функционального системного подхода. Краткое представление общей теории систем и её образно-понятийного аппарата. Схема патогенеза феномена “боль”

V. I. Poberezhnyy; O. V. Marchuk

Автор(и)

V. I. Poberezhnyy ПП «Медичні інноваційні технології»
O. V. Marchuk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Анотація

Біль – це найчастіша, найбільш багатозначна за суб’єктивним сприйняттям та найскладніша за своїм психофізіологічним визначенням скарга пацієнтів. Феномен «біль» – це складна, багатозначна, соціально-економічна, морально-філософськи значима й онтологічна проблема. Больові синдроми призводять до значних матеріальних витрат і соціально-моральних проблем. Існують різні класифікації болю: «патофізіологічна», «патогенетична», «клінічна». Таке різноманіття класифікацій видів болю є прямим наслідком уявлення різних концепцій його виникнення. Перша з них – концепція існування специфічних больових рецепторів та аферентних больових шляхів, що передають збудження до головного мозку. В той же час було сформовано альтернативну концепцію «теорія інтенсивності». Надалі сформували концепцію, що об’єднує теорії специфічності та інтенсивності. Однією з найбільш продуктивних концепцій механізмів болю вважають «теорію розподілу імпульсу». Сформувалася основа «генної теорії болю». Найбільш комплексною із сучасних концепцій болю є «багатофакторна концептуальна модель» і так звана «біомедична модель». Наступним етапом еволюції уявлень про механізми болю стала «теорія нейроматриксу», а також була запропонована «концепція патологічного болю». Сучасний розвиток нейропсихології дозволив говорити про створення «нейропсихічної моделі болю». На сьогодні все більше поширення отримує «біопсихосоціальна концепція болю». Усі перераховані концепції або теорії мають односторонній чи констатуючий характер, відображаючи уявлення і знання або про ефекторні елементи людського організму різного ієрархічного рівня системної структурно-функціональної його організації, або про процеси, які формують основу локальних змін системної структурно-функціональної його організації, що проявляється (маніфестує) відчуттям болю. Біль – це ознака реакції організму людини на дію або факт присутності в її організмі патогенного чинника. Іншими словами, він як одна з ознак багатозначного відчуття є відображенням у людській свідомості порушення у системній структурнофункціональній його організації. Образно-понятийний апарат теорії систем дозволяє сформулювати дефініцію «людський організм», сформувати уявлення про людський організм як відкриту систему, властивості, специфічні особливості й поведінку системної структурно-функціональної його організації. Також він надає можливість для формалізації уточненої дефініції «біль». Біль – це актуалізоване психоневрологічними механізмами явище (симптом) системної реакції або визначеного стану структурно-функціональної організації людського організму, яке детермінується локальною патогенною зміною або патогенно локально сформованою зміною його морфофункціонального гомеокінезису. Виходячи з уявлення людського організму як системи, аналізу системності та системного аналізу феномену болю, ми пропонуємо схему його патогенезу, яка, за своєю суттю, є логіко-методологічною конструкцією системного уявлення про нього.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Эйнштейн А. (Einstein A.). Физика и реальность // Franklin Institute Journal, 221, № 3 (март 1936 года). – Pp. 349–382.

http://www.iasppain.org

Лысенко Г. И., Ткаченко В. И. Проблема боли в общеврачебной практике (Учебнометодическое пособие, для семейных врачей). – Киев : Медкнига, 2007. –196 с.

Torrance N., Elliot A. M., Lee A. J., Smith B. H. Severe chronic pain is associated with increased 10 year mortality. A cohort record linkage study // European journal of pain, 2010, № 14. – РP. 380–386.

Яхно Н. Н., Кукушкин М. Л. Боль (практическое руководство для врачей). – М. : Издательство РАМН, 2011. – 512 с.

Эpдес Ш. Ф., Дубинина Т. В., Галушко Е. А. Боли в нижней части спины в общеклинической пpактике // Терапевтический архив, 2008, № 5. – С. 59–61.

Яхно Н. Н., Кукушкин М. Л., Данилов А. Б., Амелин А. В., Давыдов О. С., Куликов С. М. Результаты Российского эпидемиологического исследования распространённости невропатической боли, её причин и характеристик в популяции амбулаторных больных, обратившихся к врачу-неврологу // Боль, 2008, № 3. – С. 24–32.

Breivik H., Collett B., Ventafridda V., Cohen R., Gallacher D. Survey of chronic pain in Europe: Prevalence, impact on daily life, and treatment// European Journal of Pain, 2006, № 10. – РP. 287 – 333.

Яхно Н. Н., Кукушкин М. Л. Хроническая боль: медико-биологические и социальноэкономические аспекты // Вестник РАМН, 2012, № 9. – С. 54–58.

Диагностика и лечение боли. Под ред. Ван Роенн Дж. Х., Пэйс Дж. А., Преодер М. И. – М. : Издательство БИНОМ, 2012. – 496 с.

Classification of chronic pain: descriptions of chronic pain syndromes and definitions of pain terms/ prepared by International Association for the Study of Pain, Task Force on Taxonomy; editors, H. Merskey, N. Bogduk. 2-nd ed. Seattle. IASP Press., 1994. – 222 р.

Tunks E. R., Weir R., Crook J. Epidemiologic Perspective on Chronic Pain Treatment // The Canadian Journal of Psychiatry, 2008; 53 (4). – Рр 235–242.

Parsons T. Definitions of health and illness in the light of American values and social structure // E. G. Jaco (ed.). Patients, physicians, and illness. – 1958. – PP. 3–29.

Torrance N., Elliot A. M., Lee A. J., Smith B. H. Severe chronic pain is associated with increased 10 year mortality. A cohort record linkage study // European journal of pain, 2010, № 14. – РP. 380–386.

Дизрегуляционная патология. Под ред. академика РАМН Г. Н. Крыжановского. – М. : Медицина, 2002. – 632 с. 16. Данилов А. Б., Данилов Ал. Б. Боль: патогенез и методы лечения // Российский журнал боли, 2010, № 2. – С. 35–39.

Лиманский Ю.П. Физиология боли. – К. : Здоров’я, 1986. – 96 с. 18. Ревенко С. В., Ермишкин В. В., Селектор Л. Я. Периферические механизмы ноцицепции // Сенсорные системы, 1988, № 2. – С. 198–210.

Buskila D. Genetics of chronic pain states. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol., 2007, № 21. – РP. 535–547.

Edwards R. R. Genetic predictors of acute and chronic pain. Curr. Rheumatol. Rep., 2006, № 8. – РP. 411–417.

Diatchenko L., Nackley A. G., Slade G. D., Bhalang K., Belfer I., Max M. B., Goldman D., Maixner W. Catechol-O-methyltransferase gene polymorphisms are associated with multiple pain-evoking stimuli // Pain, 2007, № 129. – РP. 365–370.

Diatchenko L., Slade G. D., Nackley A.G., Bhalang K., Sigurdsson A., Belfer I., Goldman D., Xu K., Shabalina S. A., Shagin D., Max M. B., Makarov S.S. Mainer Genetic basis for individual variations in pain perception and the development of a chronic pain condition // Human Molecular Genetics, 2005; 14 (1). – РP. 135–143.

Lacroix-Fralish M. L., Mogil J. S. Progress in genetic studies of pain and analgesia// Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol., 2009, № 49. – РP. 97–121.

Пшенникова М. Г., Смирнова В. С., Графова В. Н., Шимкович М. В., Малышев И. Ю., Кукушкин М. Л. Устойчивость к развитию невропатического болевого синдрома у крыс линии август и популяции вистар, обладающих разной врожденной устойчивостью к стрессовому воздействию // Боль, 2008, № 2. – С. 13–16.

Словарь иностранных слов. – 13-е изд., стереотип. – М. : С 48 Рус. яз., 1986. – 608 с.

Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. – М., 1997.

Encyclopedia Britannica. Multimedia. 1997.

Словарь иностранных слов и выражений // Авт.-сост. Е. С. Зенович. – М. : ООО “Агентство” КРПА, “Олимп”: ООО “Издательство АСТ”, 2002. – 778 с.

Данилов А.Б. Биопсихосоциальная модель и хроническая боль // Российский журнал боли, 2010, № 1. – С. 1–7.

Melzack R. Pain and stress: A new perspective // R. J. Gatchel, D.С Turk (eds). Psychosocial factors in pain: Critical perspectives. – New York : Guilford Press, 1999. – PP. 89–106.

Melzack R., Casey K. L. Sensory, motivational and central control determinants of pain: A new conceptual model // D. Kenshalo (eds). The skin senses. – Springfield, IL : Thomas, 1968. – PP. 423–443.

Ohigashi Y. Novel advances in neuropsychology – forward to the “deconstruction” of psychiatry. Seishin Shinkeigaku Zasshi, 2006, № 108 (10). – РP. 1009–1028.

Левада О. А. Боль: нейропсихологические подходы к изучению и коррекции // Российский журнал боли, 2011, № 3–4. – С. 54–60. 34. Jensen M. P. A neuropsychological model of pain: Research and clinical implications // J. Pain, 2010, № 11 (1). – Рр. 2–12.

Jensen M. P. A neuropsychological model of pain: Research and clinical implications // J. Pain, 2010, № 11 (1). – Рр. 2–12.

The Little Black Book of Neuropsychology. Ed. by Shoenberg M. R., Scott J. G., New York-Dordrecht-Heidelberg-London : Springer, 2011. – 988 p.

Лурия А. Р. Основы нейропсихологии. – М. : Изд-во МГУ, 1973. – 373 с. 38. Apkarian A. V., Bushnell M. C., Treede R. D., Zubieta J. K. Human brain mechanisms of pain perception and regulation in health and disease// Eur. J. Pain, 2005, № 9. – РP. 463–484.

Lorenz J., Minoshima S., Casey K.L. Keeping pain out of mind: the role of the dorsolateral prefrontal cortex in pain modulation// Brain, 2003, № 126 (Pt 5). – РP. 1079–1091.

Rainville P., Duncan G. H., Price D. D. et al. Pain affect encoded in human anterior cingulate but not somatosensory cortex // Science, 1997, № 277 (5328). – РP. 968 – 971.

Craig A. D. Pain mechanisms: labeled lines versus convergence in central processing // Annu. Rev. Neurosci., 2003, № 26. РP. 1–30.

Rainville P. Brain mechanisms of pain affect and pain modulation. Curr. Opin. Neurobiol, 2002, № 12 (2). – РP. 195–204. 43. Apkarian A. V., Baliki M. N., Geha P. Y. Towards a theory of chronic pain // Prog. Neurobiol., 2009, № 87 (2). – РP. 81–97.

Chudler E. H., Bonica J. J. Supraspinal mechanisms of pain and nociception // Loeser J. D., Butler S. H., Chapman C. R., Turk D. C. (eds). Bonica’s management of pain. 3rd ed. Philadelphia, PA : Lippincott Williams & Wilkins, 2001. – РP. 153–179.

May A. Neuroimaging: visualising the brain in pain // Neurol. Scien., 2007, № 28 (Suppl. 2). – РP. 101–107.

Miltner W. H., Weiss T. Brain electrical correlates of pain processing // J. Rheumatol., 1998, № 57 (Suppl. 2). – РP. 14–18.

Craig A. D. Interoception and emotion: A neuroanatomical perspective. In: Lewis M., Havilan-Jones J. M., Barrett L. F. (eds). Handbook of emotion. 3rd ed. New York, NY : Guilford Press, 2008. – РP. 272–288.

Фрит К. Мозг и душа: Как нервная деятельность формирует наш внутренний мир. Пер. с англ. М. : Астрель, CORPUS, 2011. – 335 c.

Seifert F., Maihöfner C. Central mechanisms of experimental and chronic neuropathic pain: findings from functional imaging studies // Cell Mol. Life Scien., 2009, № 66 (3). – РP. 375–390.

Seifert F., Maihö fner C. Central mechanisms of experimental and chronic neuropathic pain: findings from functional imaging studies // Cell Mol. Life Scien., 2009, № 66 (3). – РP. 375–390.

Elbert T., Rockstroh B. Reorganization of human cerebral cortex: the range of changes following use and injury // Neuroscientist, 2004, № 10. – РP. 129–141.

Melzack R., Coderre T. J., Katz J., Vaccarino A. L. Central neuroplasticity and pathological pain // Ann. NY Acad. Scien., 2001, № 933. – РP. 157–174.

Apkarian A.V., Sosa Y., Sonty S. et al. Chronic back pain is associated with decreased prefrontal and thalamic gray matter density // J. Neuroscien., 2004, № 24 (46). – РP. 10410–10415.

Kuchinad A., Schweinhardt P., Seminowicz D. A. et al. Accelerated brain gray matter loss in fibromyalgia patients: premature aging of the brain? // J. Neuroscien., 2007, № 27 (15). – РP. 4004–4007.

Beckmann C. F., DeLuca M., Devlin J. T., Smith S. M. Investigations into restingstate connectivity using independent component analysis. Philos. Trans. R. Soc. Lond. B. Biol. Scien., 2005, № 360 (1457). – РP. 1001–1013.

Buckner R. L., Vincent J. L. Unrest at rest: default activity and spontaneous network correlations // Neuroimage, 2007, № 37 (4). – РP. 1091–1096.

Fox M. D., Raichle M. E. Spontaneous fluctuations in brain activity observed with functional magnetic resonance imaging. Nat. Rev. Neuroscien., 2007, № 8 (9). – РP. 700–711.

Seminowicz D. A., Davis K. D. Pain enhances functional connectivity of a brain network evoked by performance of a cognitive task // J. Neurophysiol., 2007, 1997 (5). – РP. 3651–3659.

Baliki M., Geha P., Apkarian A. et al. Impaired brain de-activation in chronic pain. Society for Neuroscience Annual Meeting; 2007. San Diego, 2007. Р. 1119.

Napadow V., LaCount L., Park K. et al. Intrinsic brain connectivity in fibromyalgia is associated with chronic pain intensity // Arthr. Rheum., 2010, № 62 (8). – РP. 2545–2555.

Dick B. D., Verrier M .J., Harker K. T., Rashiq S. Disruption of cognitive function in fibromyalgia syndrome // Pain, 2008, № 139 (3). – РP. 610–616.

Вальдман А.В., Игнатов Ю.Д. Центральные механизмы боли. – Л. : Наука, 1976. – 191 с.

Вейн А. М., Авруцкий М. Я. Боль и обезболивание. – М. : Медицина, 1997. – 280 c.

Вейн А. М., Данилов А. Б. Проблема гендера в неврологии // Журн. неврол. и психиатр., 2003, Т. 103, № 10. – С. 4–14.

Калюжный Л. В. Физиологические механизмы регуляции болевой чувствительности. – М. : Медицина, 1984. – 210 с.

Яхно Н. Н., Кукушкин М. Л., Давыдов О. С. и др. Результаты Российского эпидемиологического исследования распространенности невропатической боли, её причин и характеристик в популяции амбулаторных больных, обратившихся к врачу-неврологу // Боль, 2008, № 3. – С. 20.

Крыжановский, Г. Н. Центральные механизмы патологической боли // Журн. неврол. и психиатр., 1999, № 99. – С. 4–7.

Кукушкин М. Л., Решетняк В.К. Механизмы возникновения острой боли и хронических болевых синдромов// Materia. Medica., 1999, № 15. – С. 5–22.

Данилов А. Б. Биопсихосоциальная модель и хроническая боль // Российский журнал боли, 2010, № 1. – С. 1–7.

Desroches H. E, Kaiman B. D., Ballard H.T. Factors influencing reporting of physical symptoms by aged patients // Geriatrics, 1967, Vol. 22. – РP. 169–175.

Mechanic D. The concept of illness behavior // J. Chron. Dis., 1962, Vol. 15. – РP. 189– 194.

White K. L., Williams F, Greenberg B. G. The ecology of medical care // N. Eng. J. Med., 1961, Vol. 265. – РP. 885–886.

Dworkin S.E, Massoth D.L. Temporomandibular disorders and chronic pain: Disease or illness// J. Prost. Dent., 1994, Vol. 7. – РP. 29 – 38.

Deyo R. A. The early diagnostic evaluation of patients with low back pain // J. Gen. Int. Med., 1986, Vol. 1. – РP. 328 – 338.

Crook J., Weir R., Tunks E. An epidemiologic follow-up survey of persistent pain sufferers in a group family practice and specialty pain clinic // Pain, 1989, Vol. 36. – РP. 49–61.

Mechanic D. Illness behavior: An overview // S. McHugh, Т. М. Vallis (eds). Illness behavior: A multidisciplinary model. – New York: Plenum Press, 1986. – РP. 101–110.

Bandura A., O’Leary A., Taylor С. В. et al. Perceived self-efficacy and pain control: Opioid and nonopioid mechanisms // J. Personality Soc. Psychol., 1987, Vol. 3. – РP. 563–571.

Knost В., Flor H, Braun C., Birbaumer N. Cerebral processing of words and the development of chronic pain // Psychophysiology, 1997, Vol. 34. – РP. 474–481.

Flor H., Turk D. C., Birbaumer N. Assessment of stress-related psychophysiological responses in chronic pain patients // J. Cons. Clin. Psychol., 1985, Vol. 35. – РP. 354 – 364.

Bandura A., Taylor С. В., Williams S. L. et al. Catecholamine secretion as a function of perceived coping self-efficacy // J. Consult. Clin. Psychol., 1985, Vol. 53. – РP. 406–414.

Bandura A., O’Leary A., Taylor С. В. et al. Perceived self-efficacy and pain control: Opioid and nonopioid mechanisms // J. Personality Soc. Psychol., 1987, Vol 3. – РP. 563–571.

Flor H., Turk D. C., Birbaumer N. Assessment of stress-related psychophysiological responses in chronic pain patients // J. Cons. Clin. Psychol., 1985, Vol. 35. – РP. 354 – 364.

Rimm D. C, Litvak S. B. Self-verbalizations and emotional arousal // J. Abnorm. Psychol., 1969, Vol. 74. – РP. 181–187.

Barber Т., Hahn K.W. Physiological and subjective responses to pain producing stimulation under hypnotically suggested and waking-imagined “analgesia” // J. Abnormal Soc. Psychol., 1962, Vol. 65. – РP. 411–418.

Jamner L.D., Tursky B. Syndrome-specific descriptor profiling: A psychophysiological and psychophysical approach // Health Psychol., 1987, Vol. 6. – РP. 417–430.

Ciccone D.S., Grzesiak R.С. Cognitive dimensions of chronic pain// Soc. Scien. Med., 1984, Vol. 19. – РP. 1339–1345.

Flor H., Turk D.C., Birbaumer N. Assessment of stress-related psychophysiological responses in chronic pain patients// J. Cons. Clin. Psychol., 1985, Vol. 35. – РP. 354 – 364.

Чурюканов М.В. Мультидисциплинарный подход в лечении хронических болевых синдромов: понимание – первый шаг к действию // Российский журнал боли, 2011, № 1. – С. 22–25.

Buskila D., Sarzi-Puttini P., Ablin J.N. The genetics of fibromyalgia syndrome // Pharmacogenomics, 2007, № 8. – С. 67 – 74.

Яхно Н. Н., Кукушкин М. Л. Хроническая боль: медико-биологические и социально-экономиченские аспекты// Вестн. РАМН, 2012, № 9. – С. 54–58.

Яхно Н.Н. Неврология боли// Российский журнал боли, 2013, № 2. – С. 3–5.

Gureje O., Simon G. E., Von Korff M. A cross-national study of the course of persistent pain in primary care// Pain, 2001, № 92 (1–2). – РP. 195 – 200.

Agence Nationale d’AccrОditation et d’Еvaluation en Santе ANAES. Diagnostic, prise en charge et suivi des malades attaints de lombalgie chronique. 2000. Access on January 17, 2005.

http://www.hassante.fr/anaes/Publications. nsf/wEdition/RA_LILF-4Y9HJZ

Марютина Т. М., Кондакова И.М. Психофизиология: Учебник для вузов – Москва : МГППУ, 2004.

Guide to pain-management in low-resours settings. Edited by Andreas Kopf and Nilesh B. Patel. International association for the study of pain: Seatl, 2010. – 390 pp.

Cruccu G., Anand P., Attal N., Garcia-Larrea L., Haanpaa M. et al. EFNS guidelines on neuropathic pain assessment // Eur. J. Neurol., 2004, № 11. – РP. 153–162.

Dworkin R. H., Turk D. C., Farrar J. T., Haythornthwaite J. A., Jensen M. P. et al. Core outcome measures for chronic pain clinical trials: IMMPACT recommendations // Pain, 2005, № 113. – РP. 9–19.

Rolke R., Baron R., Maier C., Tolle T.R., Treede R.D. et al. Quantitative sensory testing in the German Research Network on Neuropathic Pain (DFNS): Standardized protocol and reference values // Pain, 2006, № 123. – РP. 231–243.

Chou R., Qaseem A., Snow V., Casey D., Cross J. T. Jr. et al. Diagnosis and treatment of low back pain: A joint clinical practice guideline from the American College of Physicians and the American Pain Society// Ann. Intern. Med., 2007, № 147. – РP. 478–491.

Bennett M. I., Attal N., Backonja M. M., Baron R., Bouhassira D. et al. Using screening tools to identify neuropsthic pain// Pain, 2007, № 127. – PP. 199–203.

Treede R. D., Jensen T. S., Cambell J. N., Cruccu G., Dostovsky J. O. et al. Neuropathic pain: Redefinition and a grading system for clinical and research purposes // Neurology, 2008, № 70. – РP. 1630–1635.

Cruccu G., Truini A. Tools for Assessing Neuropathic Pain // PLoS Medicine, April, 2009, V. 6, Issue 4. – e 1000045.

Bennett M. I. The LANSS Pain scale: The Leeds Assessment of Neuropathic Symptoms and Signs // Pain, 2001, № 92. – Pp. 147–157.

Krause S. J., Backonja M. M. Development of neuropathic pain questionnaire// Clin. J. Pain, 2003, № 19. – PP. 306 – 314.

Bouhassira D., Attal N., Alchaar H., Bourcau F., Bruxelle J. et al. Comparison of pain syndromes associated with nervous or somatic lesions and development of a new neuropathic pain diagnostic questionnaire (DN4)// Pain, 2005, № 114. – PP. 29 – 36.

Portenoy R. Development and testing of a neuropathic pain questionnaire: ID Pain // Curr. Med. Res. Opin., 2006, № 22. – PP. 1555–1565.

Freynhagen R., Baron R., Gockel U., Tolle T. PainDETECT: A new screening questionnaire to detect neuropathic components in patients with back pain // Curr. Med. Res. Opin., 2006 , № 22. – Pp. 1911–1920.

Schols J., Mannion R. J., Hord D. I., Griffin R. S., Rawal B. et al. A novel tool for the assessment of pain: Validation in low back pain. PloS Medicine, 2009, V. 6, Issue 4. – c 1000047. doi: 10.1371/ journal pmed. 1000047.

Побережный В.И., Марчук А.В. К вопросам феномена “боль”. Формулирование дефиниции “боль” на основе системного похода// Медицина Боли, 2016, № 1. – С. 6–20.

Хомяков Д. М., Хомяков П. М. Основы системного анализа. М., МГУ, мех.- мат. фак., 1996. 111. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. – М. : “Наука”, 1974. – 259 с.

Bertalanffy L. von. Vom Sinn und der Einheit der Naturwissenschaften. – “Der Student”, Bd. II, 1947, № 7–8. – S. 10–11.

Bertalanffy L. von. Zu einer allgemeinen Systemlehre.- “Biologia Generalis”, Bd. 19, 1949. – S. 114–129.

Bertalanffy L. von. Das biologische Weltbild. Bern, 1949.

Bertalanffy L. von. Zu einer allgemeinen Systemlehre.- “Biologia Generalis”, Bd. 19, 1949. – S. 114–129.

Bertalanffy L. von. An Outline of General System Theory. – “The British Journal for the Philosophy of Science”, vol. I, 1950, № 2. – Рp. 134–165.

Гурвич А. Г., Гурвич Л. Д. Митогенетическое излучение, физико-химические основы и приложения в биологии и медицине. – М., 1945. – 283 с.

Аналитическое программирование информационно-обменных процессов активных биологических форм. Концепция информологии. New Medical Technologies Foundation “AIRES®”. BIP International Association Research Center. Санкт-Петербург, 1998, 11 с. www.aires.spb.ru

Bertalanffy L. von. Theoretische Biologie. 2 Bd. Berlin, 1932–1942; 2 Aufl. Bern, 1951, vol. I. – P. 5.

Бернштейн Н. А. О построении движений. – М., 1947.

Bahm A. J. Systems Theory: Hocus Pocus or Holistic Science? – “General Systems”, vol. XIV, 1969. – Рp. 175–177.

Селье Г. (Selye H.). Очерки об адаптационном синдроме. – М. : Медгиз, 1960.

Селье Г. (Selye H.). На уровне целого организма. – М., 1972. – 118 с.

Гаркави Л. Х., Уколова М. А., Квакина Е. В., Гельштейн В. И. Адаптационные реакции и резистентность организма. 2-е издание, Ростов-на-Дону, изд-во Ростовского ун-та, 1979.

Гаркави Л. Х., Квакина Е. Б., Кузьменко Т. С. Антистрессорные реакции и активационная терапия. Реакция активации как путь к здоровью через процессы самоорганизации. – М. : «ИМЕДИС», 1998. – 656 с.

Побережный В.И. Теория общего адаптационного синдрома // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Збірник наукових праць. Випуск № 9. – К. : ФАДА, ЛТД, 2001. – С. 425–433.

Побережный В.И., Лойко Е.Е., Побережная А.В. Современная теория биополя и общий адаптационный синдром // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життезабезпечення людини: Збірник наукових праць. Випуск № 9. – К. : ФАДА, ЛТД, 2001. – С. 434–443.

Побережный В. И. Теоретические основы создания коррекционно-стабилизационной медицины и метода структурно-функциональной диагностики по биоэлектрическим потенциалам биологически активных точек. Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технологіі життєзабезпечення людини: збірник наукових праць. Випуск № 12 – Київ, 2002. – С. 242–248.

Побережный В. И., Полищук И. Г., Порошина М. Б. Коррекция глутаргином структурно-функционального гомеокинеза организма человека, как системной организации, с целью повышения его функциональных резервов (надёжности). Теоретические основы. Клинический опыт // «Глутаргін – нові принципи фармакотерапії захворювань печінки»: зб. робіт науково-практичної конференції. – Харків 2003. – С. 136–141.

Побережный В. И., Прохоров Д. Д., Швыдюк О. С. Новые подходы к изучению электромагнитного поля организма человека и его внутренних орг анов как основа создания инновационных методов диагностики // Медицина Боли, 2016, № 1. – С. 35–51.

Физиология. Основы и функциональные системы: Ф 50 Курс лекций// Под ред. К. В. Судакова. – М. : Медицина, 2000. – 784 с.