Обгрунтування використання декскетопрофену для знеболення в ранньому післяопераційному періоді в онкохірургії

D. V. Dmytriiev; E. Yu. Dmitrieva; A. I. Semenenko; Yu. E. Sursaev; M. O. Bilash

Обгрунтування використання декскетопрофену для знеболення в ранньому післяопераційному періоді в онкохірургії

Автор(и)

D. V. Dmytriiev Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
E. Yu. Dmitrieva Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
A. I. Semenenko Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
Yu. E. Sursaev Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Вінниця
M. O. Bilash Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова

Ключові слова:

декскетопрофен, знеболення, анальгетик

Анотація

Дослідження проведені у 64 пацієнтів (16,4 ± 1,2 років), прооперованих з приводу пухлин заочеревинного простору (44 пацієнти, 69 %), пухлин яєчника (20 пацієнтів, 31 %). Дослідження проводилися у двох групах хворих (n = 64), знеболення морфіном у дозі 10 мг (НА, 34 пацієнтів) у стандартному виконанні та декскетопрофен («Кейвер») (ДА, 30 пацієнтів) за схемою: 1-ше введення в дозі 50 мг «Кейверу» внутрішньом’язово за 40 хв до оперативного втручання, 2-ге введення в тій же дозі (50 мг в/м) через 8 год від 1-го введення і 3-тє – в тій же дозі (50 мг в/м) через 8 год від 2-го введення. Добова доза лікарського засобу не перевищувала 150 мг/добу. Використання декскетопрофену дозволяє значно знизити потребу в опіоїдах, а їх комбінування може відновити аналгетичний потенціал останніх. Різні механізми дії даних препаратів дозволяють призначати їх у комбінації і в малих дозуваннях з метою досягнення значного аналгетичного ефекту. Призначення декскетопрофену дозволяє значно знизити прояви синдрому абдомінальної гіпертензії та покращить кровоплин у магістральних судинах черевної порожнини за даними ультразвукового дослідження. Ключові

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Айзенберг В. Л., Ульрих Г. Э., Цыпин Л. Е., Заболотский Д. В. (2012) Региональная анестезия в педиатрии. – Синтез Бук. – 304 с.

Ветешев П. С., Ветешева М. С. (2002) Принципы анальгезии в раннем послеоперационном периоде. Хирургия; 12 : 49–52.

Hopf H., Weitz J. (1994) Postoperative pain management. Arch. Surg.; 129(2): 128–132.

Management of Postoperative Pain: A Clinical Practice Guideline From the American PainSociety, the American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine, and the American Society of Anesthesiologists’ Committee on Regional Anesthesia, Executive Committee, and Administrative Council / Chou R., Gordon D., de Leon-Casasola O. та ін. / J Pain. – 2016. – №17(2). – С. 131–57.

Baratta J. Schwenk ES, Viscusi ER. Clinical consequences of inadequate pain relief: barriers to optimal pain management / Baratta J. Schwenk E., Viscusi E. // Plast Reconstr Surg. – 2014. – №134(4). – Р. 15–21.

Maier C., Nestler N., Richter H. The quality of postoperative pain management in German hospitals. // Dtsch.Arstebl.Int. – 2010. – V.107. – P. 607–614.

Hans J. Gerbershagen, M.D., Ph.D.; Sanjay Aduckathil, M.D.; Albert J. M. van Wijck, M.D., Ph.D.; Linda M. Peelen, Ph.D.; Cor J. Kalkman, M.D., Ph.D.; Winfried Meissner, M.D., Ph.D. Pain Intensity on the First Day after Surgery A Prospective Cohort Study Comparing 179 Surgical Procedures. // Anesthesiology – 04.2013, Vol. 118, Р. 934–944.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-01

Як цитувати

Dmytriiev DV, Dmitrieva EY, Semenenko AI, Sursaev YE, Bilash MO. Обгрунтування використання декскетопрофену для знеболення в ранньому післяопераційному періоді в онкохірургії. PMJUA [інтернет]. 01, Червень 2016 [цит. за 21, Березень 2026];1(2). доступний у: https://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/15