Причини та прояви післяпункційного головного болю

V. S. Fesenko

Автор(и)

V. S. Fesenko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Ключові слова:

спінальна анестезія, ускладнення, механізм, прояви

Анотація

Післяпункційний головний біль є ускладненням проколу спинномозкової твердої оболони: чи то мимовільного при епідуральній блокаді, чи то навмисного при виконанні спінальної анестезії. Витікання цереброспінальної рідини крізь отвір у твердій оболоні спричиняє зниження лікворного тиску і за години чи дні може призвести до розвитку головного болю. Його інцидентність залежить від віку, статі, індексу маси тіла і можливої вагітності пацієнтки, від конструкції, калібру й орієнтації голки. Біль залежить від пози, загострюючись у вертикальному положенні пацієнта і полегшуючись при його укладанні. Інші можливі симптоми включають нудоту, блювання, дзвеніння у вухах, запаморочення та біль у шиї чи верхніх кінцівках. Ознака Гутше (значне зниження інтенсивності головного болю після натискання рукою на правий верхній квадрант живота) є корисною, але має чутливість лише 73 %. Диференційна діагностика має розглядати менінгіт, внутрішньочерепні крововилив або пухлину, тромбоз церебральних вен, церебральний інфаркт, мігрень і прееклампсію.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Юдин С. С. Спинномозговая анэстезия: История, основания, техника и клиническая оценка метода и его применения. – Серпухов, 1925. – 348 c.

Flood P., Li G. A terrible headache in obstetric anesthesia // Ane sthesiology. – 2012. – Vol.116, № 2. – P. 242–243.

Olesen J. et al. The International Classification of Headache Disorders: 2nd edition // Cephalalgia. – 2004. – Vol. 24, Suppl.1. – P. 9–160.

Evans R. W. Complications of lumbar puncture // Neurol. Clin. – 1998. – Vol. 16, № 1. – P. 83–105.

Gaiser R. R. Postdural puncture headache: a headache for the patient and a headache for the anesthesiologist // Curr. Opin. Anaesthesiol. – 2013. – Vol. 26, № 3. – P. 296–303.

Ghaleb A., Khorasani A., Mangar D. Post-dural puncture headache // Int. J. Gen. Med. – 2012. – Vol. 5. – P. 45–51.

Wenk M, Weiss C., Möllmann M., Pöpping D. Procedural complications of spinal anaesthesia in the obesepatient. Anesthesiol. Res. Pract. [Internet]. 2012; Available from: http://dx.doi. org/10.1155/2012/165267

Angle P. J., Kronberg J. E., Thompson D. E. et al. Dural tissue trauma and cerebrospinal fluid leak after epidural needle puncture: effect of needle design, angle, and bevel orientation // Anesthesiology. – 2003. – Vol. 99, № 6. – P. 1376–1382.

Amorim J. A., Gomes de Barros M. V., Valença M. M. Post-dural (post-lumbar) puncture headache: Risk factors and clinical features // Cephalalgia. – 2012. – Vol. 32, № 12. – P. 916–923.

Шифман Е. М. Сто лет головной боли. Клиническая физиология постпункционной головной боли: пособие для врачей. – 2-е изд., испр. – М. : МежЭкспертПресс; Петрозаводск : ИнтелТек, 2004. – 64 с.

Weed L. H., McKibben P. S. Experimental alteration of brain bulk // Am. J. Physiol. – 1919. – Vol. 48, № 4. – P. 531–558.

Hatfalvi B. I. Postulated mechanisms for postdural puncture headache and review of laboratory models: clinical experience // Reg. Anesth. – 1995. – Vol. 20, № 4. – P. 329–336.

Суслов В. В., Фесенко У. А., Фесенко В. С. Спинальная анестезия и аналгезия: руководство для врачей. – Харьков : СИМ, 2013. – 544 с.

Dodge H. S., Ekhator N. N., Jefferson-Wilson L. et al. Cigarette smokers have reduced risk for post-dural puncture headache // Pain Physician. – 2013. – Vol. 16, № 1. – P. E25–E30.

Turnbull D. K., Shepherd D. B. Post-dural puncture headache: pathogenesis, prevention and treatment // Br. J. Anaesth. – 2003. – Vol. 91, № 5. – P. 718–729.

Reina M. A., de Leon Casasola O., Lopez A. et al. An in vitro study of dural lesions produced by 25-gauge Quincke and Whitacre needles evaluated by scanning electron microscopy // Reg. Anesth. Pain Med. – 2000. – Vol. 25, № 4. – P. 393–402.

Mansutti I., Bello A., Calderini A. M., Valentinis M. [Post-dural puncture headache: risk factors, associated variables and interventions] Assist. Inferm. Ric. – 2015. – Vol. 34, № 3. – P. 134– 141.

Öztürk I., Sırıt I., Yazıcıoğlu D. A retrospective evaluation of the effect of patient position on postdural puncture headache: is sitting position worse? Anaesth. Pain & Intensive Care. – 2015. – Vol. 19, № 2. – P. 130–134.

Schmittner M. D., Urban N., Janke A. et al. Influence of the pre-operative time in upright sitting position and the needle type on the incidence of post-dural puncture headache (PDPH) in patients receiving a spinal saddle block for anorectal surgery // Int. J. Colorectal Dis. – 2011. – Vol. 26, № 1. – P. 97–102.

van Oosterhout W. P., van der Plas A. A., van Zwet E. W. et al. Postdural puncture headache in migraineurs and nonheadache subjects: a prospective study // Neurology. – 2013. – Vol. 80, № 10. – P. 941–948.

Gutsche B. B. Lumbar epidural analgesia in obstetrics: taps and patches // Reynolds F. (ed.). Epidural and Spinal Blockade in Obstetrics. – London (UK): Balliere Tindall, 1990. – P. 95– 106.