Том 3 № 2/1 (2018): Pain medicine
ВЕЛЬМИШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо Вас ознайомитися зі Збірником наукових публікацій Першого Подільського симпозіуму з фізичної та реабілітаційної медицини (м. Вінниця, 18 –19 жовтня 2018 року), що побачили світ у якості спеціального випуску – Додатку 1 - Реабілітаційна медицина – мультидисциплінарного науково-практичного журналу “Pain Medicine”– “Медицина Болю” (том 3, No2/1, 2018)
Хочу подякувати всім за бажання прийняти участь у Першому Подільському симпозіумі з фізичної та реабілітаційної медицини у якості автора, доповідача, учасника!
Давайте разом переймемося почуттям гордості за те, що ми маємо відношення до тієї частини медицини, яка покликана не лише рятувати життя, а й покращувати його якість за рахунок відновлення або компенсації втрачених (без медичної реабілітації– втрачених назавжди) функцій!
Хіба не викликає подив і захоплення подвиг реабілітологів і досягнення пацієнта, який, маючи тетраплегію, щоденно наполегливо працює, створив сім’ю, виховує дітей!
Професіоналів-реабілітологів не задовольняє фраза, яка часто звучить від спеціаліста-лікаря: “...ми свою роботу зробили...” (наприклад, врятували життя, усунули больовий сидром, зняли шви...). Для реабілітолога ця фраза буде звучати гарно лише тоді, коли пацієнт, при всіх негараздах зі здоров’ям, відновив своє функціонування і скаже: “Ви зробили все і я задоволений своїм життям!”. Звичайно, такі можливості у медичної реабілітації є! Але й це – лиш тільки початок можливостей! Уявіть, який потенціал закладено в превентивній реабілітації, багаторівневій медичній реабілітації та інших перспективних наукових розробках з реабілітаційної медицини.
Українська реальність у галузі реабілітації на сьогодні надихає, і ось чому:
1. Вже є фахівці з фізичної терапії, проводиться навчання ерготерапевтів, розроблено програми для навчання лікарів PRM. Отже, ми можемо створювати реабілітаційні команди! Необхідні лише тісна співпраця, спільне навчання, обмін досвідом, взаємна довіра та повага один до одного. В іншому випадку, медичній реабілітації не існувати! Це не вигідно жодному члену реабілітаційної команди, а особливо – нашим пацієнтам! То ж разом – до знань, співпраці на користь людям і справі медичної реабілітації!
2. Другий факт, який надихає і робить можливість створення медичної реабілітації в Україні реальною – це розробка проекту наказу МОЗ України “Про організацію надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я”. Щоб рухатися швидко і в правильному напрямку, в наказі потрібно чітко прописати необхідність:
1) створити реабілітаційні відділення в багатопрофільних лікарнях (хоча б на третинному рівні). Це за собою потягне створення реабілітаційних команд, розробку та виконання ефективних індивідуальних програм реабілітації, реабілітаційного маршруту (санаторій, центр, хоспіс, громада, первинна ланка, домашні умови), а також це забезпечить роботою існуючі реабілітаційні заклади, санаторії, клінічні центри, кабінети тощо;
2) розпочати підготовку лікарів PRM шляхом перепідготовки, введення програм з медичної реабілітації в медичних вишах, почати підготовку лікарів PRM у резидентурі або інтернатурі.
То ж, друзі, вперед до знань, співпраці на користь людям!
З повагою та найкращими побажаннями, від редакційної ради журналу:
Завідувач кафедри медичної реабілітації таимедико-соціальної експертизи Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, голова осередку Всеукраїнської асоціації фізичної та реабілітаційної медицини, д. мед. наук, професор П. Ф. Колісник
Опубліковано:
2018-10-18
