Теоретичні основи методології лікувально-профілактичних заходів з позицій функціонального системного підходу. Клінічний досвід. Показові випадки
Ключові слова:
система, організація, структурнофункціональна, живий організм, закрита система, відкрита система, стан, рухома рівновага, поведінка системи, еквіфінальність, системоутворюючий фактор, функціональна система, гомеокінезис, метаболізм, морфофункціональний гомеокінезис, реакція, резистентність, реактивність, надійність, адаптація, компенсаторна неспецифічна, адаптивнокомпенсаторнаАнотація
У біології здавна відзначалися спроби уявити об’єкт її дослідження – живий організм – у вигляді системи (цілісності). Основний сенс цієї концепції полягає у тому, що, розглядаючи властивості живого організму як системи, принципово і категорично недопустимо: а) формувати уявлення про них адитивним способом або ототожнювати з властивостями структурних утворень, що його формують; б) трактувати (пояснювати) виходячи зі знань і уявлень про властивості структурних утворень, що його формують. Загальна теорія систем, теорії функціональних універсальних блоків, функціональних систем, загального адаптаційного синдрому є теоретичною основою методології комплексу лікувальнопрофілактичних заходів активаційноадаптогенної терапії, в результаті якої досягають: а) нормалізації фізіологічних і регенеративних процесів; б) активації репаративних процесів. Курс комплексної неспецифічної активаційноадаптогенної терапії було проведено понад 450 пацієнтам. У результаті переведення людського організму в стан тренування, спокійної чи підвищеної активації, імунокомпетентна система ефективніше виконує свою біологічну функцію – збереження та відновлення генетично обумовленого морфофункціонального гомеокінезису. Відображенням цього є досягнення позитивних клінічних результатів: 1) поліпшення якості життя; 2) покращення показників функції органів і систем людського організму; 3) відновлення генетично обумовленої морфофункціональної організації тканин у патологічно змінених вогнищах (що підтверджується ультразвуковими і рентгенологічними дослідженнями).
Завантаження
Посилання
Bertalanffy L. von. Das biologische Weltbild. – Bern, 1949.
Словарь иностранных слов. – 13-е изд., стереотип. – М., 1986. – 608 с.
Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. – М., 1997.
Encyclopedia Britannica. – Multimedia, 1997.
Хайлов К. М. Проблемы системной организованности в теоретической биологии// Журнал общей биологии, 1963, Т. ХХIV, № 5. – С. 324–332.
Малиновский А. А. Пути теоретической биологии. – М., 1969.
Системные исследования. Ежегодник – 1970. Редколлегия: И. В. Блауберг и др. – М., 1970.
Энгельгардт В. А. Интегратизм – путь от простого к сложному в познании явлений жизни // “Вопросы философии”, 1970, № 11. – С. 103–115.
Энгельгарт В. А. Часть и целое в биологических системах// “Природа”, 1971, № 1. – С. 24–36.
Bertalanffy L. von. Biophysik des Fliessgleichgewichts. – Braunschweig, 1953.
Бернштейн Н. А. О построении движений. – М., 1947.
Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. – М., 1966.
Анохин П. К. Проблемы высшей нервной деятельности. – М., 1949.
Анохин П. К. Теория функциональной системы. – “Успехи физиологических наук”, 1970. – Т. 1. – № 1. – С. 19–54.
Шмальгаузен И. И. Организм как целое в индивидуальном историческом развитии. – М.-Л., 1938.
Шмальгаузен И. И. Кибернетические вопросы биологии. Под ред. Р. Л. Берг и А. А. Ляпунова. – Новосибирск, 1968.
Bertalanffy L. von. General System Theory. Foundations, Development, Applications. – N.Y., 1968.
Bertalanffy L. von. General System Theory. – A Critical Review – “General Systems”, vol. VII, 1962. – Рp. 1–20.
Русский перевод в: Садовский В. Н., Юдин Э. Г. (ред.). Исследования по общей теории систем. Сборник переводов. – М. 1969. – С. 23–82.
Садовский В. Н. Основания общей теории систем. – М. : Наука, 1974. – 259 с.
Аналитическое программирование информационно-обменных процессов активных биологических форм. Концепция информологии. New Medical Technologies Foundation “AIRES®”. BIP International Association Research Center. Санкт-Петербург, 1998. – 11 с.
Сеченов И. М. Избранные произведения. – М.: Изд. АН СССР, 1952. – Т. I. – С. 533. 23. Системные исследования. Ежегодник. 1970. Редколлегия – И. В. Блауберг и др. – М., 1970. – С. 37 (По Л. А. Блюменфельду).
Сент-Дьерди А. (Szent-Gyorgyi A.) Введение в субмолекулярную биологию. – М., 1964. – С. 22. 25. Бауэр Э. Теоретическая биология. – М. : Гос. изд. мед. литературы, 1936.
Судаков К. В. Общая теория функциональных систем. – Новгород, 1997. – 399 с.
Физиология. Основы и функциональные системы: Ф 50. Курс лекций / Под ред. К. В. Судакова. – М. : Медицина, 2000. – 784 с.
Павлова И. П. Полное собрание трудов. Т. 3. – М., 1949.
Поляков Г. Н. Проблемы происхождения рефлекторных механизмов мозга. – М., 1964.
Энгельс Ф. Диалектика природы. – М., 1969. – С. 17, 222.
Побережный В. И., Лойко Е. Е., Побережная А. В. Современная теория биополя и общий адаптационный синдром// Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини : Збірник науковихпраць. Випуск № 9. – К. : ФАДА, ЛТД, 2001. – С. 434–443.
Ивашкин В. Т., Минасян Г. А., Уголев А. М. Теория функциональных блоков и проблемы клинической медицины.– Л. : Наука, 1990. – 272 с.
Уголев A. M., Ивашкин В. Т. Теория универсальных функциональных блоков и фундаментальные биомедицинские проблемы. – М., 1992.
Побережный В. И. Теоретические основы создания коррекционно-стабилизационной медицины и метода структурно-функциональной диагностики по биоэлектрическим потенциалам биологически активных точек // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини : Збірник наукових праць. Випуск № 12. – Київ, 2002. – С. 242–248.
Побережный В. И., Марчук А. В. К вопросам феномена “боль”. Формулирование дефиниции “боль” на основе системного подхода // Медицина Боли. – 2016. – № 1. – С. 6–20.
Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональной системы. В кн.: Принципы системной организации функций. – М. : Наука, 1973. – С. 5–61.
Побережный В. И. Теория общего адаптационного синдрома // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини : Збірник наукових праць. Випуск № 9. – К. : ФАДА, ЛТД, 2001. – С. 425–433.
Селье Г. (Selye H.). Очерки об адаптационном синдроме. – М. : Медгиз, 1960.
Селье Г. (Selye H.). На уровне целого организма. – М., 1972. – 118 с.
Селье Г. (Selye H.). Стресс без дисстресса. – М., 1979. – 123 с.
Гаркави Л. Х., Уколова М. А., Квакина Е. В., Гельштейн В. И. Адаптационные реакции и резистентность организма. 2-е издание. – Ростов-на-Дону, изд-во Ростовского ун-та, 1979.
Гаркави Л. Х., Квакина Е. Б., Кузьменко Т. С. Антистрессорные реакции и активационная терапия. Реакция активации как путь к здоровью через процессы самоорганизации. – М. : ИМЕДИС, 1998. – 656 с.
Марьяновская Г. Я., Барсукова Л. П. и соавт. Изменение некоторых показателей энергетического обмена при росте и регрессии опухоли // Молекулярные механизмы и регуляция энергетического обмена. – Пущино, 1986. – С. 136.
Жукова Г. Б. О связи содержания биогенных аминов в форменных элементах крови, надпочечниках и эпифизе с характером общих неспецифических реакций организма. Автореф. дис. … канд. биол. наук. –
Ростов-на-Дону, 1994. – 20 с.
Барсукова Л. П., Котляревская Е. С., Марьяновская Г. Я. Влияние экстракта элеутерококка на некоторые показатели энергетического обмена печени у интактных животных. Современные проблемы экспериментальной и клинической онкологии. – М., 1991. – С. 39–42.
Франциянц Е. М., Сидоренко Ю. С., Розенко Л. Я. Перекисное окисление липидов в патогенезе опухолевой болезни. – Ростов-на-Дону : изд-во Рост. университета, 1995. – 176 с.
Шварцбурд П. М. Биофизическая характеристика лимфоцитов на разных стадиях опухолевого процесса (модель асцитной гепатомы Зайделя). Автореф. дис. … канд. биол. наук. – Пущино, 1980. – 24 с.
Побережный В. И., Полищук Г. И., Порошина М. Б. Коррекция Глутаргином структурно-функционального гомеокинеза организма человека, как системной организации, с целью повышения его функциональных резервов (надёжности). Теоретические основы. Клинический опыт // Збірник робіт науково-практичної конференції “Глутаргін – нові принципи фармакотерапії захворювань печінки”. – Харків, 2003. – С. 136– 141.
Галактионов В. Г. Иммунология: Учеб. для студ. вузов / Галактионов В. Г. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Академия, 2004. – С. 4.
Юнг Карл Густав. Собрание сочинений в 19 томах. Феномен духа в искусстве и науке. Перевод с немецкого. – Т. 15. – М. : Ренессанс, 1992. – С. 177.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Зазначення Авторства 4.0 Міжнародна
